Хто поведе аграріїв України «Геть від Москви»?

0


















Хто поведе аграріїв України «Геть від Москви»?

11.01.2019

На полях України повсюдно використовуються добрива з РФ і агросектор не хоче від них відмовлятися.
Парадоксальність ситуації в тому, що в теорії завезення добрив з РФ в Україну неможливий з-за санкцій, які введені РНБО України в минулому році. На практиці — імпорт з РФ не тільки не припинився, але заново розцвів з допомогою різних схем маніпуляцій з документами і просто контрабанди, чим було завдано удару ще й за офіційним імпортерам добрив, пише Укррудпром.

Частина «сірих схем», які в упор не бачить митниця, вже була розкрита в розслідуваннях ЗМІ, але на них, по всій видимості, ще доведеться відкривати і відкривати очі компетентним органам. Від джерела з ринку ми отримали інформацію про ще один спосіб. Так згідно з даними джерела, карбамід, який коштує приблизно 280 доларів за тонну, завозять під виглядом селітри, ціна якої по декларації 180 доларів за тонну. Таким чином тільки ПДВ знижується в 1,5 рази, не кажучи вже про мита.

На підтвердження цих даних свідчить і порівняльний аналіз офіційного споживання карбаміду і селітри з іншими країнами:

Італія: карбамід-68%, селітра-12%

Іспанія: карбамід-47%, селітра-6%

Німеччина: карбамід — 41%, селітра — 3%

Польща: карбамід-33%, селітра-33%

Україна: карбамід-18%, селітра-50%

З високою часткою ймовірності половина продукції завезеної в Україну під виглядом селітри могла бути карбамідом, що призвело до заниження ПДВ за різними оцінками на суму від 400 млн грн до 550млн грн. І це ми ще мита залишаємо за дужками, їх, зрозуміло, теж не платять. А це вже втрати для бюджету в декілька мільярдів. Вирівняти ситуацію може посилення контролю за імпортом, а також повернення державних випробувань і сертифікації добрив.

Адже крім усього іншого, поки однією рукою вводилися загороджувальні заходи, інший скасовувалася державна реєстрація та сертифікат якості на товар при імпорті добрив. Тепер вони перебувають у категорії «інші документи» і не є обов’язковими. Також митниця не проводила аналізи складу ввозяться під виглядом добрив хімічних речовин, а значить, що саме завозилося, не знає взагалі ніхто.

Наприклад, в США, Німеччині та деяких інших країнах є суворий контроль навіть за покупцями подібної продукції, оскільки вона може бути використана терористами. А в Україні, яка перебувала 5 років у стані війни з РФ, навіть невідомо що ввозиться!

Зокрема, на прохання Союзу хіміків України в лабораторії черкаського хімкомбінату спільно з ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. В. Медведя МОЗ України» спробували розкласти на складові «селітру» з Росії, але так до кінця і не змогли визначити хімічний склад порошку, який випадав в осад. Оскільки осад не розчинявся навіть в кислоті.

Турбує українських аграріїв можливі ризики і те, що вони засинають в наш чорнозем хімію країни-агресора, склад якої ніяк не контролюється? В основному немає, адже їх більше цікавить зниження витрат і максимальний прибуток. Чому так? Може бути тому, що інтереси частини аграріїв представляє ГО «Всеукраїнська аграрна Рада», чий заступник Голови — Михайло Соколов — переїхав в Україну з РФ і досі має в партнерах однієї своєї компанії (фірми «Кесареве-консалтинг») Петра Орджонікідзе — члена ради директорів російського виробника добрив «Тольяттіазот». На останній прес-конференції Михайло технічно пішов від відповіді на питання здав він російський паспорт. Тобто від імені українських аграріїв насправді виступають російські хіміки — круто, правда? А адже крім зараження наших земель не зрозумій чим, можна втратити і статус «Житниці Європи», до якого Україна йшла понад 7 років. Адже саме висока якість продукції забезпечило нам доступ на ринки ЄС, де воно строго контролюється. На відміну від країн Африки та Азії, які раніше були основними покупцями.

Події кінця 2018 року показали, що держава нарешті звернула увагу на проблему, результатом чого стало затримання суден і вагонів з добривами, з додатковими перевірками і навіть відбором проб.

Проти цих дій виступили деякі аграрні асоціації, частина імпортерів і ряд народних депутатів. Це можна розуміти по-різному, але треба пам’ятати, що за словами президента Союзу хіміків України Олексія Голубова, на лобіювання своїх інтересів в Україні на ринку мінеральних добрив РФ витрачає більше 100 мільйонів доларів щорічно.

Росія не стала б цього робити, не будь постачання мінеральних добрив частиною гібридної війни. Зрозуміти це повинні як в уряді, так і в аграрному секторі. Адже мова йде про ринку в 2 млрд. доларів, а неофіційно він щонайменше у кілька разів більше і фактичному контролі двох галузей економіки України: хімічній та аграрній.

І бажаючих попрацювати за російські рублі вистачає: звідси і вигуки про спробу зриву посівної, переділ ринку, «свавілля податківців» і «безпідставних перевірок сбу і митників». І тут сюрпризом стало те, що швидше за всіх на захист імпортерів-схемщиків став в. о. голови ГФС Олександр Власов. Так, за словами учасників процесу саме його креатура — Алксандр Халковский — найбільш активно намагався «вирішити», щоб імпорт продовжував їхати.

Схеми з реекспорту добрив з РФ через інші країни вже опубліковані в ЗМІ, так само як і інші хитрощі з обходу мит і, як написали вище, ухилення від сплати ПДВ. Але «балакучі голови» продовжують твердити про те, що переупаковувати товар нібито не вигідно. Для обходу оплати загороджувального мита в 42,96% дуже навіть вигідно. Більш того, для збільшення попиту російські добрива перефасовывают і ще раз в Україні під місцеві торгові марки.

Ось як оцінює ситуацію народний депутат Михайло Головко: “Це дуже небезпечно для нашої країни. Тому що у нас знищуються галузь за галуззю. Свого часу Росія знищила нафтопереробну галузь. Тепер ми повністю залежні від імпорту нафтопродуктів, що йдуть через Білорусь. Зараз те ж саме відбувається з хімією. Тобто, ми крок за кроком, втрачаємо незалежність, самостійність».

Але поки це звучить як голос волаючого в пустелі, але адже вирішення цієї проблеми має бути!

Аграрії повинні бути впевнені в тому, що здобуваються ними добрива ефективні та безпечні, а для цього необхідно повернути державні випробування і сертифікацію якості.

Українські хіміки мають бути впевнені в тому, що загороджувальні мита і заборона імпорту з РФ це не порожній звук і вони зможуть завантажити потужності своїх заводів. А також навести порядок з ціноутворенням на газ: при 2/3 власного видобутку, під платити 600 доларів за тисячу кубів не потягне ні один бізнес.

Офіційні імпортери не дарма дотримувалися всі процедури, збирали документи і сплачували всі збори і мита. Замість того, щоб дати хабар на митниці і провезти під виглядом добрив будь сміття.

Ну і, зрозуміло, споживачі, як внутрішні, так і закордонні, не повинні хвилюватися про безпеку і якість продукції.

Хто поведе аграріїв України «Геть від Москви»? оновлено: Січень 11, 2019 автором: Redactor
Источник