Контрабанда добрив з Росії: кому «рубати руки»?

1


















Ринок мінеральних добрив став одним з напрямків ведення гібридної війни проти України. В обхід ембарго і спецсанкций в нашу країну продовжують проникати добрива з Росії. Оскільки добрива завозять контрабандним шляхом, Україні цілком можуть «штовхати» контрафакт з невідомим нікому хімічним складом та непередбачуваними наслідками його застосування.

На жаль. Доводиться визнати, що поки всі багаторічні зусилля по приборканню засилля російського імпорту азотних добрив в Україну виявилися марними, пише видання ZN.ua.

Живучість поставок з РФ просто вражає. Здавалося б, як таке може бути, що навіть після запровадження ембарго на постачання і ще спецсанкций РНБО (до травня 2021 р.) до російським виробникам, хімічна продукція, вироблена в РФ, не просто проникає на територію України, її, за іронією долі, знаходять на складах одного з контрагентів Аграрного фонду. Того самого фонду, який дає можливість хоча б ривками працювати українським хімікам, оплачуючи вітчизняним підприємствам виробництво азотних добрив, а потім реалізуючи їх аграріям. Шоком для ринку стала інформація в ЗМІ про результати перевірки службою безпеки Аграрного фонду одного із своїх сховищ добрив, не належить фонду, де товар знаходився на відповідальному зберіганні. Виявилося, там під виглядом українських зберігалися добрива походженням з країни агресора…

Псевдоудобрения

В даному конкретному випадку навіть захисники імпорту дешевих добрив для українських аграріїв були змушені у присутності журналістів визнати на прес-конференції в Києві, що таке добриво не могло бути ввезеними в Україну легально. На їх думку, тут дійсно є питання до ГФС, до митників: яким чином заходив товар, який не потрапив в статистику митних органів…».

Масову контрабанду підтвердив і народний депутат Сергій Шахов, який заявив, що, оминаючи всі законодавчі перепони, «контрабанда добрив триває через усі межі».

Упертість, з яким, незважаючи на безпрецедентні заходи захисту, хімія РФ масово проникає на український ринок, свідчить, що ринок мінеральних добрив став одним з напрямків ведення гібридної війни проти України. Тому й відповідь повинна бути відповідною. Інакше ми можемо втратити не тільки хімічну галузь, але й аграрну, яка на сьогоднішній день є потужною опорою всієї української економіки.

Адже за нелегальні поставки не тільки ніхто мита не платить (тим більше антидемпінгові), але і за якість ввезеної продукції не відповідає. А це вже загрожує не тільки фінансовими втратами. Виникає питання чистоти українських чорноземів, в які все це вноситься, і, відповідно, безпеки вироблених на них продуктів харчування.

Парадоксально, але, незважаючи на триваючу п’ятий рік агресію з боку сусіда-експортера хімії і газу (сировини для хімії), ми імпортуємо добрива, навіть скасувавши їх обов’язкову держреєстрацію, як це було раніше. Тобто не проводяться державні випробування імпортних добрив не тільки на їх біологічну ефективність, але й на безпеку для населення. Це вже дозволило нечистим на руку ділкам спочатку «погратися» зі складом і концентрацією складових комплексних добрив так, щоб ті не підпадали під дію антидемпінгових мит. Тепер же, коли добрива завозять контрабандним шляхом, вони цілком можуть «штовхати» контрафакт з невідомим нікому хімічним складом та непередбачуваними наслідками його застосування.

Сумнівний експорт

Не дають гарантії походження і якості товару і офіційні поставки. Адже при митному огляді, наприклад, не є обов’язковим документом сертифікат якості на товар. А заміна документів на походження товару і його перепакування — вже всім відома і часто практикується схема. Невипадково санкції проти російських виробників дали потужний поштовх поставок в Україну міндобрив навіть з країн, які не мають свого газу або самі є імпортерами добрив.

Ми пишаємося тим, що Україна не купує російський газ, але достатньо провести аналіз митної бази, і ми побачимо, що при цьому поставки російського газу в вигляді добрив в нашу країну зросли в рази, і за це ми платимо мільярди доларів в рік. Яким чином і кому?

З Білоруссю, мабуть, питань виникає найменше. Ця країна давно прославилася транзитером товарів в/з РФ. «Білоруські» креветки, манго і ананаси стали інтернет-мемом. Давайте також згадаємо, що країна є реекспортером російського автомобільного палива в Україну, що російський зріджений газ теж масово заходить через Білорусь. Таким чином, нескладно зрозуміти, що поміняти походження товару в Білорусі ще легше, ніж де-небудь. І ось реальне підтвердження цього від Слідчого комітету Республіки Білорусь:

«Товар перевозився за підробленими документами, для чого використовувалися реквізити ряду підконтрольних фігурантам суб’єктів господарювання на території Російської Федерації…». Це фраза одного з повідомлень про розкритої контрабанді калійних добрив з Білорусі в Польщу, опублікованого на офіційному сайті Слідчого комітету.

Цікаво, що якраз напередодні введення українського ембарго на сульфат амонію з РФ (у березні 2017 р.) Білорусь заявила себе як великий постачальник цього добрива в Україну. Продукт, за офіційною інформацією, проводиться на спільному українсько-британському підприємстві «Белагроферт» (під Гродно), яке відкрилося лише в кінці 2016 р. Чим не варіант для обходу українських санкцій? Для інформації — обсяг поставок цього добрива з Білорусі в Україну вже перевищив 100 тис. т.

Постачання добрив з Грузії в Україну (починаючи з 2017 р.) дивним чином збіглися з переходом грузинського підприємства з виробництва добрив «Руставі Азот» у власність російської АФК «Система». Скандальну зміну власника не приховують навіть російські ЗМІ.

Всього через три місяці після введення спецсанкций проти хімпідприємств РФ з’явився ще один дуже цікавий експортер в Україну — Туреччина. Виглядає неприродно, хоча встиг всього за кілька місяців 2018 р. ввезти 40 тис. т добрив і намагається ще, використовуючи для цього постачання морем. Чому він виглядає неприродно? Справа в тому, що Туреччина — це не просто країна-імпортер добрив (споживає їх у 2,5 рази більше, ніж виробляє сама), в цій країні з 2016 р. діє заборона на виробництво і транспортування селітри. А за даними «Інфоіндустрія» за січень— серпень 2018 р., Туреччина є основним покупцем українського аміаку (48,11% від всього об’єму) і азотних добрив (38,6%). Як у таких умовах можна було здійснити поставку в Україну? Який у цьому економічний сенс?

Не дивно, що експерти розглянули в цьому експорті схему очищення російського товару від санкцій.

У Литві фосфатні добрива виробляє велика російська компанія «Єврохім» (завод Lifosa), що потрапила в український санкційний список. Під питанням і поставки з Узбекистану, адже вони здійснюються через територію РФ.

Відлуння на митниці

Зрозуміло, що після скандалу на складах Аграрного фонду довго такий імпорт не міг тривати. Не для цього вводилися обмеження. І ось ЗМІ зарясніли повідомленнями, що українські митники і СБУ блокують імпорт мінеральних добрив в Україну: «На прикордонних станціях з 7 грудня було зупинено понад 100 вагонів з добривами. Учасники ринку повідомляють, що така ж ситуація спостерігається і в українських портах. Зупинено, як мінімум, три судна з добривами з Туреччини і Грузії».

Загалом, митниця прокинулася і згадала, що вагони, ж/д склади і морські суду з добривами — це не посылочная контрабанда, її важко не помітити. Почалися додаткові перевірки і начебто навіть відбори проб імпортної продукції в рамках активізації боротьби з контрабандою.

Тут цікаво спостереження за самим процесом. Більшість гравців ринку з розумінням поставилися до ситуації з додатковими перевірками. Адже контрабанда (несплата відповідних мит) і підміна товару неякісним аналогом б’є, насамперед, по легальним імпортерам, знижуючи їх конкурентоспроможність перед бізнесом, завозящим за «сірими» схемами. Зрештою, не можна допускати, щоб ворог використав Україну або шкодив їй за її ж гроші.

Були і ті, хто став голосно обурюватися, апелюючи до ЗМІ. Саме тому громадськості стало відомо, що «на прикордонних станціях зупинено близько

60 вагонів компанії «БНХ Україна», більше 20 вагонів компанії «Санагро» і 2 вагона компанії «Агророзквит». Серед товару — комплексні добрива, карбамідо-аміачна суміш і інші добрива з Білорусі.

У Миколаївському та Херсонському портах заблоковано розмитнення вантажів «Белор Україна» (має ексклюзив з грузинської продукції і активно возить турецький товар. — А. Ш.), «Українська агропромислова група», «Страбис-Агро» (займається поставками турецької продукції. — А. Ш.).

На Харківській митниці (станція Куп’янськ) 7 грудня зупинили 32 вагони ТОВ «ТД „Укрросхім“ (раніше вона була помітним постачальником російської продукції, а після введення санкцій переорієнтувалася на товар з Узбекистану)».

До 14 грудня список країн-імпортерів добрив в Україну, чиї вантажі затримувалися на митному кордоні України, складався з Білорусі, Литви, Туреччини, Узбекистану, Казахстану і Грузії.

* * *

Адже самі по собі перевірки — ще тільки розминка, а що буде, якщо факти контрабанди будуть доведені або сертифікат походження товару не сподобається митниці? Тоді порушників буде донараховано антидемпінгове мито, яке може скласти до 43% від вартості ввезеної продукції. І ці гроші (оціночно близько мільярда гривень) ніяк не будуть зайвими для воюючої держави.

Олександр Шкопа, опубліковано у виданні ZN.ua

«>

12.01.2019
19:11
Источник