Луценка та Авакова — у відставку

1


















Правозахисники вимагають звільнення цих скомпрометованих високопосадовців у зв’язку з неспроможністю чі небажанням розкрити вбивство Катерини Гандзюк. Публікуємо повністю текст заяви 73-х общественных організацій.

Коаліція на захист громадянського суспільства та низька общественных організацій вимагають відставки генерального прокурора Юрія Луценка і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у зв’язку з убивством Катерини Гандзюк. Про це йдеться в заяві коаліції, оприлюдненій на сайті Центру інформації про права людини.

Представники коаліції та общественных організацій считают, що жорстока розправа над Катериною Гандзюк є «актом залякування усього громадянського суспільства в Україні, активних громадян і громадянок, які у містах, містечках і селах повстають проти десятиліттями вкорінюваної корупції і організованої злочинності».

«Ми обурені станом розслідування нападів і вбивств общественных активістів та вимагаємо відправити у відставку керівництво херсонської поліції, яка з самого початку саботувала розслідування нападу на Катерину Гандзюк, а також вимагаємо відставки генерального прокурора України Юрія Луценка і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, які саботували реформу правоохоронних органів в Україні.

Наполягаємо на проведенні ефективного розслідування вбивства Катерини Гандзюк та на публічному звіті про заходи, вжиті для встановлення і покарання замовників цього страшного злочину, а також на ефективному розслідуванні цього та сотні інших нападів на общественных активістів, які сталися по всій Україні з часів Євромайдану», — йдеться в заяві.

Публікуємо повністю текст заяви:

«4 листопада в опіковому відділенні Київської міської клінічної лікарні № 2 померла громадська активістка і співробітниця виконкому Херсонської міської ради Катерина Гандзюк.

Смерть настала через три місяці після того, як 31 липня 2018 року в Херсоні на неї був скоєний жорстокий напад — Катерині на голову вилили літр сірчаної кислоти. Внаслідок цього активістка отримала опіки 40% тіла і потрапила до реанімації. Всі три місяці Катерина Гандзюк знаходилась у реанімації, перенесла 15 операцій, але врятувати її життя лікарям не вдалось.

Жорстока розправа над Катериною Гандзюк — це акт залякування усього громадянського суспільства в Україні, активних громадян і громадянок, які у містах, містечках і селах повстають проти десятиліттями вкорінюваної корупції і організованої злочинності.

Розслідування нападу на Катерину Гандзюк знову засвідчило очевидну неспроможність правоохоронної системи ефективно розслідувати як цей, так і низку інших нападів на общественных активістів, що сталися в різних регіонах України після Революції гідності.

Так, незважаючи на тяжкі тілесні ушкодження, завдані Катерині Гандзюк в результаті нападу, які становили реальний ризик її життю, поліція спочатку кваліфікувала напад за ст. 296 Кримінального кодексу України («Хуліганство»). Коли справа набула широкого розголосу, її перекваліфікували на «тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування». Потім кваліфікацію було змінено ще раз і визначено як «замах на вбивство». І лише через два місяці, 25 вересня 2018 року, за клопотанням адвоката Євгенії Закревської Головне управління Нацполіції в Херсонський області додало ознаку замовності у кваліфікацію злочину (за п. 11 год 2 ст. 115 Кримінального кодексу України). Альо в підозрі у виконавців ознака «замовності» і досі не фігурує.

Прикметно, що, намагаючись погасити хвилю суспільного обурення і швидко відзвітувати про розкриття резонансного злочину, поліція затримала як підозрюваного у замасі на вбивство актівісткі випадкову особу, Миколу Новікова. Завдяки розслідуванню журналістів вдалось з’єднання з’ясувати, що Новіков, на якого намагалися «повісити» цей злочин, невинний, що підірвало й без того низьку довіру до правоохоронців у цій справі. В цей час справжні виконавці злочину перебували на волі, і якби не тиск на правоохоронні органи, невідомо, чи взагалі смороду булі б ідентифіковані та затримані.

Сама Катерина Гандзюк, яка гостро критикувала корупцію у херсонській поліції, теж сумнівалася у спроможності місцевих правоохоронців розкрити напад на неї і закликала передати розслідування до Служби безпеки України.

17 і 19 серпня 2018 року Національна поліція спільно зі Службою безпеки України затримала п’ятому ятьох осіб, які обґрунтовано підозрюються в організації і вчиненні нападу на активістку, серед них є також і той, хто фігурує у справі як організатор, і особа, яку називають безпосереднім виконавцем. Обидві ці особини зараз перебувають під вартою, іншим трьом підозрюваним обрано інший запобіжний захід — домашній арешт.

Потерпіла сторона неодноразово заявляла про процесуальні проблеми, які є наслідком здійснення досудового розслідування щодо виконавців і замовників у двох різних провадженнях двома різними органами — Національною поліцією і СБУ. Потерпіла сторона подавала клопотання і наполягала на об’єднання єднанні двох проваджень в СБУ.

Наразі замовники вбивства Катерини Гандзюк не встановлені. І навіть теоретична можливість їх встановлення і притягнення у подальшому до кримінальної відповідальності під великим питанням через процесуальні перешкоди, які навмисно або з недолугості створені Генеральною прокуратурою України.

Розслідування цього вбивства, включно із встановленням його замовників, є вимогою здійснювати ефективне розслідування, яка передбачена у статті 2 Європейської конвенції з прав людини.

На жаль, цей та щонайменше сотня інших нападів на общественных активістів, які сталися на підконтрольній уряду України теріторії після Євромайдану, не розслідуються ефективно. Крім того, навіть у тих одиничних випадках, де нападники встановлені, практично ніде не виявлені замовники цих атак, а тому хвиля нападів на общественных активістів тільки наростає, а непокаране зло — множитися.

Корупція, безкарність і відсутність ефективної реформи поліції та прокуратури є причинами масових переслідувань і нападів на общественных активістів. Поки нападники, організатори і замовники понад сотні нападів на общественных активістів, які малі місце за декілька останніх років, не будуть покарані, жоден активіст не може почувати себе в безпеці.

Коаліція на захист громадянського суспільства висловлює глибокі співчуття рідним і друзям Катерини Гандзюк. Для всіх нас це яка тяжка і невимовна втрата колеги — чесної, принципової, сміливої, відчайдушної та відданої ідеалам демократичної і вільної від корупції України.

Ми обурені станом розслідування нападів і вбивств общественных активістів та вимагаємо відправити у відставку керівництво херсонської поліції, яка з самого початку саботувала розслідування нападу на Катерину Гандзюк, а також вимагаємо відставки генерального прокурора України Юрія Луценка і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, які саботували реформу правоохоронних органів в Україні.

Наполягаємо на проведенні ефективного розслідування вбивства Катерини Гандзюк та на публічному звіті про заходи, вжиті для встановлення і покарання замовників цього страшного злочину, а також на ефективному розслідуванні цього та сотні інших нападів на общественных активістів, які сталися по всій Україні з часів Євромайдану«.

Організації-учасниці Коаліції за захист громадянського суспільства: Центр інформації про права людини, Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, Український інститут прав людини, Центр громадянських свобод, Бюро соціальних та політичних розробок, Truth Hounds, Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива», Українська Гельсінська спілка з прав людини, «Крим-SOS», Черкаський правозахисний центр, Фундація «Відкритий діалог», «Платформа прав людини», Центр правових та політичних досліджень «СІМ», ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ», «Лабораторія цифрової безпеки», Український незалежний центр політичних досліджень, «Право на захист», Кримська правозахисна група, Медійна ініціатива за права людини, Молодіжна організація «СТАН», Харківська обласна фундація «Громадська альтернатива», Благодійний фонд «Схід-SOS».

Також заяву підписали: Центр протидії корупції, Transparency International Україна, «Реанімаційний пакет реформ», Центр економічної стратегії, «Разом проти корупції», Центр «Ейдос», Фундація «Відкрите суспільство», Інститут громадянського суспільства, ВГО «Автомайдан», Громадський рух «Чесно», ГО «Центр UA», ГО StateWatch, Національна спілка журналістів України, ГО «Інститут масової інформації», ГО «Платформа Громадський Контроль», ГО «Народний Захист», БО «Фундація «Паритет», Антикорупційний форум Львівщини, ГО «Асоціація розвитку Обухівщини», ГО «Дивовижні», ГО «Опірорг», Харківський інститут соціальних досліджень.

Опубліковано на сайті ІМІ

«>

Источник