Головні новини

Нинішню владу уособлюють Нарік і Фукс. І вони хочуть правити ще п’ять років, — політолог

Довести до абсурду). Згоден, настільки прекрасна технологія існує і дозволяє дещо вирішувати. Це коли «все, вибачте, в лайні, а ти намагаєшся сказати, що все/таки трохи менше пахнеш і тому, не проходьте мимо»…

Про це сьогодні пише політолог Михайло Подоляк.

Але все/таки абсурд абсурду ворожнечу. І реально абсурдизацию можуть ефектно грати тільки люди з високим iq і дуже тонким смаком)…

Але хіба це про нас нинішніх? Скажімо, той же вже легендарний дніпровський Петровський (Налекрашвили), безсумнівно, зараз є ключовим негласним менеджером… у підготовці правильної процедури виборів, у забезпеченні зговірливості багатьох місцевих вирішував, у швидкому перекладі церковних парафій під правильний прапор…

Коротше, вельми і вельми корисний для декого людина, яка вміє вирішувати (що нині велика рідкість). Але навіщо його робити ключовою особою ключових фотографій? В чому сакральний сенс? Показати, що нам все байдуже і йдіть-но ви лісом? Або що не грайте з вогнем хлопці?) Чому він виявився найяскравішим персонажем на топ-Рго-фото? А якщо він таки головний вирішувала, то чому не можна його взагалі зробити главою штабу або ситуативним прем’єр-міністром? Граємо в абсурди…

Йдемо далі… Ключовою тіньової схемщик — Павло Фукс — потрапляє в якусь каламутну історію в Мексиці. Було/не було затримання — неважливо. Важливо, що по/перше, з убогої країни прилітає розкішний чартер з топ-політиком Іванчуком у супроводі російського бізнесмена. Їм ставлять запитання. І тут же на допомогу злітаються всі дипслужащие України і навіть сам міністр Клімкін заступається. І? Як це оцінити?

Тіньовий ru-бізнесмен під найпотужнішої захистом української держави: «не дай бог ці мексикашки поставлять йому питаннячко?») По/друге, Фукс, який фронтирует тепер найціннішу партію влади — Народний Фронт — публічно дозволяє собі брудно говорити про «жирних свиней». Позначаючи прийнятий, як я розумію, мова прямої комунікації всередині еліти). Така нині наша культура. Такі быковатые звички наших топів. Такі правила гри. Відмінно. Тепер це загальновідомо і тому давайте «за/фуксячим» їм ще п’ять років…

Продовжуємо. Розуміючи, що якось безглуздо в XXI столітті розмовляти про технології, конкуренциях, ефективних виробництвах, нам пропонують демократично так заткнутися і просто насолоджуватися «дитячими картинками». Типу «Епіфаній, Каліграфія 17 століття, Президент».

А, ні! Є ще більш яскраве образотворче. Щиро вважає себе нестримним богатирем, хлопців-рубакою, мілітарі-іконою Арсеній Петрович Яценюк, в новому бондианском стилі, на епічних бордах «про ворогів і не здаються хлопців».

«Наші хлопці не плачуть». Арсеній Петрович бореться, бореться, вбиває пачками, рятує цілі квартали і вічно будує стіну… І так сильно ризикує своїм життям.

Віримо. Хоч і абсурдно…

У нас взагалі зараз домінує ідеальна концепція — «ми в лайні, але в тільняшках». У нас херово з економікою, ми клянчим гроші, але зате як же ми яскраво БОРЕМОСЯ)…

«>

12.01.2019
18:53
Источник

Most Popular

To Top