Новопризначений член Вищої ради правосуддя Лариса Іванова: хрест на правосудді

0


















19-20 грудня 2018 року на з’їзді суддів України обрали чотирьох нових членів Вищої ради правосуддя.

У ВСП потрапила і екс-суддя Вищого госпсуду Лариса Іванова. Раніше вона обиралася до Верховного суду, але під час конкурсу отримала негативний висновок Громадської ради чесноти: невідповідність офіційних доходів родини фактичного способу життя. Але явна корупція — не те, на що звертають увагу судді при голосуванні, тому на з’їзді за Ларису Броніславівну проголосувало аж 180 осіб.

Знайомтеся, новопризначений член Вищої ради правосуддя Лариса Броніславівна Іванова.

З 1993 Лариса Іванова почала працювати помічником Голови арбітражного суду Києва. В 1996 році і сама стає суддею цього ж відомства. А ось в період з 2002 по 2011-й ще і займав адміністративну посаду заступника голови.

За президентства Януковича і через рік після призначення головою Вищого господарського суду одіозного Віктора Татькова туди переводять та Іванову. Там вона пробула до розформування відомства і створення Верховного суду, куди новообраний членкиня ВСП теж намагалась, але вибула.

На цьому етапі слід окремо відзначити «досудейский» період роботи Іванової, бо він є живою темою для обговорення під час співбесіди з ВККС. У комісії виникли питання до численних активів Лариси Брониславовны. Їх походження суддя пояснила роботою в Німецькій Демократичній Республіці за часів СРСР. Нібито там вона встигла побути і кочегаром, і нормувальником в цеху і навіть збирала полуницю на полях. Однак інформацію про трудову діяльність такі відомості не внесла. Виявляється, все ж існують такі люди, які змогли з часів Радянського союзу і донині зберігати і, головне, — примножувати власні активи.

Станом Іванової цікавилися журналісти одного з центральних телеканалів. В інтерв’ю вона повідомила неправдиву інформацію про його походження, мовляв, «працювала 10 років за кордоном за валюту» і під час співбесіди з ВККС визнала це. (Насправді в біографії Іванової є період не 10 років, а в 5 років і 5 місяців, який суддя, на той час член сім’ї військовослужбовця, теоретично могла проживати в НДР до повернення і працевлаштування в Україні. Теоретично, в цей же період суддя могла здобувати вищу фахову освіту в закладі зразок Інституту КДБ СРСР ім. Андропова або йому подібному закладі, і тому приховала у своїй біографії цей факт, замінивши його усними розповідями про своє «працевлаштування» в НДР — А.).

Як відомо, новообраний член ВРП входив в пул суддів Татькова-Ємельянова, за яким Генпрокуратурою здійснюється досудове розслідування за фактом незаконного втручання в систему автораспределения справ. Ними було створено аж 45 суддівських спеціалізацій, значна кількість яких мало штучний характер і дублювалося, вважають прокурори. Це дозволяло з великою ймовірністю направляти потрібні справи потрібні суддям. Лариса Іванова хоч і відсутня в списку суддів, які отримували справи внаслідок такого методу, однак вона систематично була у складі колегій суддів, які працювали за такою схемою.

Громадська рада чесноти знайшов не менш 7 рішень, прийнятих Іванової у складі колегії за участю боку НАК Нафтогазу. Чотири таких рішення припадають на час, коли її син Антон працював юристом. На думку ОСД, суддя має в таких випадках оголошувати самовідвід, чого зроблено не було.

У свою декларацію родинних зв’язків Лариса Іванова записала сина суддю, дочка нотаріуса, і дружину брата — теж суддю.

Ми проаналізували наявні в публічному доступі декларації Лариси Іванової за 2014, 2015, 2016 та 2017 роки. Доходи кандидата складалися виключно із заробітної плати судді. Чоловік всі роки отримував мінімальну пенсію, в 2016 році задекларував дохід від надання майна в оренду, а вже у 2017-му він вперше показав відсотки від вкладів та 781 900 грн, отриманих від підприємництва.

Лариса Іванова з чоловіком Володимиром мають по дві земельні ділянки в межах Києва та Києво-Святошинського району. Всі придбані наділи вже в період суддівства, а деякі з них — безкоштовно. За даними ОСД, суддя має принаймні два приватизованих ділянки, а це викликає сумнів щодо дотримання нею окремих статей Земельного кодексу.

Відомо, що один ділянка в районі Межигір’я орієнтовною вартістю 50 тис. доларів подарований дочки.

Також подружжя на двох задекларували п’ять квартир загальною площею 323 кв. м у Києві (дві з них у новобудові вартістю в 100 тис. доларів), придбаними в період з 1997 по 2009 роки, тобто коли Лариса Броніславівна вже працювала в суді. Тільки оплата за комунальні послуги таких хором обійдеться в копієчку.

Тепер переходимо до найцікавішого. Крім цінних квартир і ділянок, що у власності подружжя Іванових є великий будинок у Києві, який вписується в декларацію як недобудови. Хоча приміщення виглядає завершеним.

В тему: Суддя Вікторія Джарти: плювок в громадянське суспільство

Нагадаємо, саме цим будинком цікавилися журналісти. Лариса Броніславівна пояснила, що «працювала 10 років з чоловіком за кордоном за валюту», мовляв так і накопичила. Однак це твердження спростувала ОСД у своєму висновку.

До речі, зверніть увагу на будинок по сусідству — там живе рідний брат Лариси Брониславовны Євген Сокуренко, дружина якого працює в Господарському суді Київської області.

Син Лариси Брониславовны — Антон Іванов, також суддя Господарського суду, але Луганської області. Він в 2012-му купив простору квартиру в Києві на 106 кв. м, заплативши за неї 695 477 грн. В тому ж році отримав і приміщення на 61 кв. м від управління житлового забезпечення. На той момент йому було 26 років.

Лариса Іванова записала у свою декларацію про доходи авто чоловіка Mitsubishi Pajero і дочки HONDA CR-V 2011 року випуску, яким сама ж і користується. Кросовер — власність Галини Іванової, вона приватний нотаріус. В мережі такий автомобіль-ровесник продають за 450 000 грн з пробігом 89 тис. км. Згідно з даними податкової, це трохи більше офіційного доходу Галини Володимирівни в період з 2012 по 2016 рік.

Крім того, син новообраного члена ВСП Антон у 2009 році купив автомобіль AudiА5, але з невідомих причин не задекларував його вартість. Зараз такий автомобіль продають не дешевше, ніж за 359 450 грн. До речі, за даними ОСД, в рік покупки машини Антон Іванов ще не мав адвокатського посвідчення і проживав з батьками. Ймовірно, з транспортом йому теж допомогли батьки.

Аналізуючи майно сім’ї Іванових, ОСД зробив висновок, що лише за офіційними даними власних декларацій сім’я Іванових витратила за 9 років (з 2002 по 2011 роки) на придбання нерухомості та цінного майна орієнтовно 259 тис. доларів США, що перевищує суму їх офіційних доходів за цей час.

За даними ОСД, істотні витрати припадали на закордонні подорожі. Громадськість, звіривши дані з суддівського досьє, нарахувала витрат на 150 тис. грн. Зокрема, у 2016 році було два виїзду в Туреччину і один раз до Словаччини автомобілем. У 2015 році сім’я перебувала за кордоном сумарно майже місяць.

Як бачимо, джерела походження майна судді Іванової викликали багато запитань у представників громадськості. Втім, якщо до процесу добору суддів хоча б частково була залучена громадськість, то судді над суддями, а саме такою є Вища рада правосуддя, вибирають без будь-якої участі громадськості. За законом, більшість членів ВСП обирається самими суддями, тобто самі судді обирають тих, хто зможе їх карати за наступні проступки. Однак є серйозні сумніви щодо того, наскільки самостійним є вибір самих суддів.

Так, за кілька днів до з’їзду суддів був оприлюднений список з чотирьох переможців на посади членів ВСП, яких вже погодили «зверху». За дивним збігом, саме ці чотири кандидатури, серед яких і Лариса Іванова, були обрані членами Вищої ради правосуддя. Чи можна говорити про яку-небудь незалежності судової системи, якщо майже 200 суддів готові без питань голосувати за заздалегідь узгоджені кандидатури, а не робити власний вибір? Питання риторичне.

Очевидно, що без зміни правил обрання суддівських кваліфікаційних органів навряд чи можна говорити про проведення успішної судової реформи.

11.01.2019
12:41
Источник