Остапюк хоче через суд очолити «Укрзалізницю», щоб повернути корупційні схеми

1


















Вже 7 грудня 2018 р. в Залізничному районному суді Львова відбудеться засідання щодо спроб скандально відомого екс-чиновника Бориса Остапюка відновитися на посаді генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України (ДАЗТУ; ДАЗТУ – укр.). Про дату розгляду справи журналісти 24-го каналу дізналися з офіційного сайту Судова влада України.

Судова тяганина між державою (Кабмін і ДАЗТУ) і Борисом Остапюком триває близько 3,5 років. Посаду гендиректора ДАЗТУ він обіймав з 1 квітня по 26 листопада 2014 р. Остапюка звільнили, після низки корупційних скандалів, розпорядженням КМУ (уряд Арсенія Яценюка). Рішення уряду він почав оскаржувати в судах, щоб відновитися на посаді. З 2015 р. відбулося кілька засідань у судах різної інстанції по двох паралельних судових справ – в Києві та Львівській обл. Останні раунди закінчилися з перемінним успіхом. Навесні 2018 Київський апеляційний адміністративний суд ймовірно (оскільки постанову було засекречено) прийняв сторону екс-чиновника. Дане рішення Кабмін і ДАЗТУ оскаржили в Касаційному адміністративному суді Верховного Суду. Паралельно з цим триває розгляд згаданої справи у Львові.

Є велика ймовірність того, що Бориса Остапюка через останнє судове рішення будуть намагатися протягнути новим главою АТ «Укрзалізниця». Як повідомило ще два місяці тому, у вересні 2018 р., видання «Наші Гроші»: «… Борис Остапюк цього тижня пройшов співбесіду щодо призначення на посаду керівника «Укрзалізниці» у президента Петра Порошенка і лідерів «Народного фронту». Про це «Нашим грошам» стало відомо з двох незалежних джерел».

Правда є один важливий нюанс. АТ «Укрзалізниця» як нову юрособу було створено в 2015 р. і стало правонаступником ДАЗТУ. Тому, як вважають в «Укрзалізниці», навіть якщо екс-чиновник виграє суд, його можуть тільки відновити на посаді в ДАЗТУ, яка, за даними держреєстру, зараз знаходиться в стані припинення.

«Позиція АТ «Укрзалізниця» сьогодні полягає в тому, що громадянином Остапюком Б. Я. ні в якому випадку не може ставитися питання про відновлення його на посаді голови правління АТ «Укрзалізниця», оскільки він ніколи не працював в АТ «Укрзалізниця»… при цьому призначення голови правління АТ «Укрзалізниця» здійснюється Кабінетом Міністрів України за результатами відповідного конкурсу», – повідомили в УЗ. Більш того, згідно з постановою Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2018 р. відповідачем по справі є саме ДАЗТУ, а не АТ «Укрзалізниця».

Що ж так може залучати Бориса Остапюка на державній службі, що він витрачає купу часу (і ймовірно грошей) на судові розгляди. Адже, як прийнято вважати, служити державі не завжди вдячна справа відповідальність непорівнянна з офіційним заробітком. Правда, останнім часом зарплата у топів українських держпідприємств росте як на дріжджах, і вже місцями перевищує доходи в приватному секторі. Але може справа все ж у тому, що через такі підприємства на тендерах проходять величезні державні кошти?

Отже, які такі заслуги є у Бориса Остапюка перед державою, що він так прагне очолити один із найбільш ласих державних господарюючих суб’єктів, корупційні скандали навколо якого ніколи не вщухають?

Бінго для чиновників

Днями АТ «Укрзалізниця» запустила швидкісний експрес між Києвом і міжнародним аеропортом «Бориспіль» – Kyiv Boryspil Express. Вартість проекту склала 480 млн грн, або близько $18 млн. Реалізований він був фактично протягом 2018 року.

Про необхідність побудови даного повідомлення розмови йшли десятиліттями. Але найбільший корупційний міжнародний скандал навколо його теоретичного будівництва трапився ще при Януковичі. «Папєрєднікі» в 2011 р. вирішили реалізувати так званий проект Повітряний експрес. ЗМІ неодноразово писали про те, що цим експресом займалося Держагентство з інвестицій та управління національними проектами України. Тоді, як передає ZIK, держагентство «підписав кредитний договір на суму $372,3 млн з Експортно-імпортним банком Китаю. Агентство сплатила страховий платіж і комісійні на суму понад $40 млн і встигло отримати перший транш кредиту в розмірі $52,1 млн. Ці кошти зникли. А після цього держава виплатила кредитору більше $20 млн».

Тобто, за поточним курсом, за задумом «схемників», на будівництво залізничного експресу в аеропорт «Бориспіль» планувалося витратити під державні гарантії більше 10 млрд грн. У той час як в 2018 р. на це вистачило всього 480 млн грн.

Добре, що до настільки великий борговій ямі справа не дійшла, але, як бачимо, близько $50 млн все ж безслідно зникли.

А ось про що, як правило, не згадують ЗМІ: реалізовувати проект Повітряний експрес повинно було підконтрольне фактично Каськіву Державне підприємство «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об’єктів Київського регіону». Очолював ДП з квітня 2011 року саме Борис Остапюк. Разом з ним на держпідприємстві працював якийсь Олександр Лозинський (нібито начальником тендерного відділу).

Куди і як розчинилися десятки фактично державних мільйонів доларів не повідомлялося. Остапюка, за повідомленням ЗМІ, тоді по тихому звільнили з ДП. Здається, навіть правоохоронці не проводили відповідних розслідувань. Ці події, нагадаємо, відбувалися в 2011-2013 рр ..

Старі нові обличчя

А вже в квітні 2014 р. (всього через місяць після кривавих подій на Майдані) Остапюк (чиновник часів Януковича) як один відомий персонаж з табакерки вискакує на головний пост однією з стратегічно важливих державних структур – ДАЗТУ.

І треба ж тобі збіг – керівником ДП «Укрзалізничпостач» (в 2015 р. перетворено на філію «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізныця») стає згаданий Олександр Лозинський. Цю ж структуру в 2000-2002 рр. очолював і сам Остапюк.

Бориса Остапюка пов’язують тісними стосунками з Максимом Бурбаком – тодішнім міністром інфраструктури, а нині керівником депутатської фракції «Народний фронт». Відповідно призначення Остапюка і До 2014 р. відбувалося за квотою Арсенія Яценюка.

Але навіть така, можливо небескорыстная, дружба не допомогла. Вже влітку діяльністю зазначених персон активно цікавляться народні депутати та правоохоронці (у тому числі СБУ). Як пишуть «Наші гроші», наприклад, «Укрзалізничпостач» у липні 2014 р. провів тендер. За його результатами підряд на поставку деревини вартістю понад 9 млн грн за високими цінами отримало ТОВ «Форест». Одним із засновників компанії є Інна Вислинская, колишня дружина гендиректора ДАЗТУ Бориса Остапюка.

В результаті, урядом була призначена службова перевірка їх діяльності. А 16 жовтня 2014 р., як повідомляє «Лівий берег», співробітники СБУ і Генпрокуратури провели обшуки в офісах ДАЗТУ і «Укрзалізничпостач». Було вилучено понад 7 млн грн і $1 млн. Про це заявляв тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко. «В«Укрзалізниці»роками діяв синдикат по відмиванню грошей…», – наводить слова Наливайченка «Лівий берег». За даними журналістів, тоді Остапюк і Лозинський виїхали з України за день до обшуків.

Загалом корупційних епізодів, в яких ЗМІ згадують Остапюка і Лозинського, безліч. За повідомленням журналістів, ця солодка парочка вже давно «пасеться» у державних коштів у системі залізничних поставок в Україні. І завжди їх діяльність супроводжувалася скандалами і кримінальними справами. Деякий час вони навіть перебували в карному розшуку. У 2010 р. Борис Остапюк був призначений начальником Донецької залізниці. Через чотири місяці його вже звільняють з формулюванням «за грубе порушення трудових обов’язків».

До цього, в 2000-х роках, Борис Остапюк також постійно працював у системі залізниць України. І знову ж таки в супроводом скандалів. У 2005 р. він був призначений заступником гендиректора УЗ. А звільнили його в 2006 році – «за грубе порушення трудових обов’язків» (дивним чином у ті ж часи «Укрзализнічпостач» керував Лозінський).

Українські новини писали, що в 2006 р. Остапюка звинувачували у вгнедрении системи знижок на тарифи на перевезення вантажів експедиторської компанії, пов’язаної з представниками БЮТ. У 2007 році Остапюк знову опинився замішаним в корупційному скандалі шляхом надання приватній компанії «Інтертранс» максимальної знижки на перевезення серед усіх учасників галузі.

Як бачимо здобувач правди через так звану українську Феміду ще той державний діяч. Чи врахують це в суді і в Кабміні для об’єктивного вирішення справи?

Олег Бойко

“>

06.12.2018
13:58
Источник