Путін і Медведєв оформили остаточний розлучення з Україною

0


















Введені Кремлем санкції проти Києва не змінять політику України і не вплинуть на президентські вибори в країні в 2019 році.

Росія розірвала ще одну нитку, що пов’язує її з Україною. Уряд виконало розпорядження Володимира Путіна і ввело санкції проти 322 фізичних і 68 юридичних осіб з України. У списку санкцій — майже всі більш або менш значущі політики України за винятком президента Петра Порошенка та міністра закордонних справ Павла Клімкіна.

Путін махнув рукою на Порошенка?

Зрозуміло, в Кремлі розуміють: голова верховної ради Андрій Парубій не тримає рахунок в Ощадбанку, а міністр внутрішніх справ Арсен Аваков чи має намір відпочити цього літа в Сочі. Головна мета санкцій, введених у відповідь на аналогічні заходи Києва, — завдати удару по рештою бізнес-інтересам української еліти в Росії. І Путін, і Медведєв про це прямо говорили. Виходить, що своїми діями вони «чистять» український правлячий клас, частина якого дійсно схильна вважати, що бізнес може і повинен існувати окремо від патріотичних почуттів.

У Москві, схоже, не залишають надій натиснути на президента України через власників підданих санкцій компаній і змусити його бути більш поступливим у донбаському питанні. Як сказав мені один високопоставлений дипломат ЄС, «Путін каже нам, що не зробить ні кроку до тих пір, поки він не почне першим втілювати в життя мінські угоди». Українському президенту в 2019 році чекає важка боротьба за переобрання. Він — верховний головнокомандувач армії воюючої держави. Уявити собі, що Порошенко саме в цей момент піде на уклін до Путіна, просто неможливо.

Проте в Москві розуміють і інше: головною темою українських президентських виборів стане стан економіки та соціальної сфери. Путін і Медведєв кілька разів повторили, що санкції не спрямовані проти простих українців, які працюють в Росії. Схоже, Кремль сподівається, що простий народ втомився від війни і буде готовий прислухатися до тих політиків, які будуть готові зробити кроки назустріч Москві — в обмін на відновлення економічних зв’язків. І якщо Порошенко на такий розмін не готовий, то можуть знайтися інші.

Юлія Тимошенко і остання надія Кремля

Наприклад, Юлія Тимошенко, яку багато хто і в Україні, і в Росії вважають здатною піти на домовленості з Путіним. Доказом цього зазвичай служить підписаний їй в бутність прем’єром газовий договір з Москвою в 2009 році. При цьому якось забувають, що в Кремлі пальцем об палець не вдарили, щоб допомогти Юлії Володимирівні, коли її посадив у в’язницю Віктор Янукович.

Та й її висловлювання останніх років нічим не відрізняються від офіційної лінії Києва. Тепер лідер партії «Батьківщина» включена в санкційний список. Що не завадить любителів конспірології вважати цей крок Москви хитромудрої спробою підняти рейтинг Тимошенко в очах патріотично налаштованого електорату.

Однак для російського керівництва не ввести заборони проти лідера однієї з головних партій України в нинішній ситуації немислимо і алогічно. Та й не зможе Юлія Тимошенко кинутися в обійми Кремля, навіть якщо виграє вибори. Надто змінилося за роки війни українське суспільство. Політичний клас країни, звичайно, серйозно корумпований.

Але російська інтервенція і тисячі загиблих у боротьбі з нею військових і добровольців провели незримі червоні лінії, які не вийде переступити. Іноді мені здається, що російське керівництво цього до кінця не розуміє. Але, може бути, воно, навпаки, нарешті усвідомило правду?

Розглядати місця народження підданих санкцій українців — значить заново проходити географію Радянського Союзу. Крім власне України (там народилося більшість) тут і Володимирська область з Ленінградом, і Азербайджан з Туркменією. Сухе постанова уряду, підписаний Медведєвим, буде мати мінімальні практичні наслідки. Зате воно стало ще одним документальним доказом смерті радянської імперії, нехай і тривалою. І остаточним свідченням про розлучення України і Росії.

Facenews