Рейтинг професій у “ЛНР”: ким краще працювати в псевдореспублике

0


















Ким потрібно бути на “республіці”, щоб тобі позаздрили? Точно не лікарем, вчителем або інженером.

Можна і лікарем, але з ім’ям і репутацією, які сформував собі ще до війни. Телефони таких фахівців передають по ланцюжку. Щоб народжувати тільки в нього. Або зуби лікувати тільки у нього. До таких завжди черга. Звичайний терапевт при бабусь тільки жалість викликає, та й сам вже чотири роки не зрозуміє, від чого став лікарем.

Вчитель – теж немає. Зарплата сміхотворна маленька. Від цього навіть найбільший оптиміст через час стане злісним скнарою. Діти бачать і стоптані туфлі у вчителя, і колготи зашиті. Або мати чоловіка при бізнесі, тоді можна бути і вчителем, в своє задоволення, заробляючи на шпильки-панчішки тим, що ролі для сімейного бюджету не зіграє.

Інженером теж смішно. Де працювати? І кількість безробітних інженерів після війни ніяк не зменшується. Хто з руками і вправніше, став ремонти робити, будувати, а адже, до війни він на заводі працював. Хто слабший – чекає, сподівається, що все повернеться, і його знову покличуть на завод і колишню посаду.

Добре мати свій бізнес. Неважливо якої взагалі, хоч похоронний (а зараз це саме то), хоч продуктовий. Головне – гроші. І навіть якщо трусами на ринки торгуєш, будь упевнений, ти в кращому становищі, ніж шкільний учитель. Якщо, звичайно, ти білизною торгуєш на себе, а не найманим реалізатором на господиню.

Заздрять навіть сторожам. Знайти таку роботу на 2 000 рублів – розкіш. По-перше, не кожен день, а по-друге, не бий лежачого. Ну і живі гроші, хоч і маленькі. Хто спритний, працює в кількох місцях – насіння або цукерки ночами фасує, а вдень десь у бюджетній сфері працює. Заздрять зараз, якщо людина нормально живе, а чим займається – взагалі не важливо.

Добре бути копірайтером. Мало хто розуміє, що це, але всі чули, що гроші там можна заробити не кволі. І найчастіше це роблять студенти. У копирайтерстве, правда, як в мережевому бізнесі, хтось повинен бути під тобою і ти під кимось, інакше сам не густо напрацюєш. Але теж робота не з тих, щоб гроші просто самі йшли – потрібно і по 9, і по 12 годин щодня статті переписувати, якщо хочеш нормально заробляти. Але все одно заздрять, тому що доходи у таких і по 40 000 рублів, і навіть за 70 000.

Добре тим, хто взагалі може в інтернеті заробляти. Хоч чимось: листи іноземцям писати, хоч сценарії мультиків… Все що дає дохід, здорово. Заздрять грошей, можливості добре харчуватися, жити нормально, одягатися не з секонду, не економити. А що це буде – масаж на дому, статті на замовлення, листи іноземцям, труни або весілля? Неважливо.

Напевно, далі щось проясниться. Всі так говорять. Заспокоюють. Навчають дітей, сподіваються. Пережили ж дев’яності, вижили ж, адже тоді лікарі і вчителі в гіршому становищі були, ніж торговці на ринках. Але тоді ясно все було як-то, а зараз – ні. Всі говорять, що треба чекати. А скільки чекати? Вже чотири роки чекаємо. Вистачило б життя…

“>

08.12.2018
12:18
Источник