Суддя Михайло Вільгушинський: чому не в тюрмі?!

Серед осіб, що беруть участь у другому конкурсі на посади суддів Верховного суду, є чимало таких, які йдуть на конкурс вдруге, навіть незважаючи на негативний висновок Громадської ради чесноти. Один з них — суддя М. Вільгушинський.

Найбільше він запам’ятався своїми оригінальними поясненнями походження майна, більше схожими на новорічну казку.

Знайомтеся, суддя ліквідованого Вищого спецсуду з розгляду цивільних і кримінальних прав — Вільгушинський Михайло Йосипович.

Суддівську кар’єру розпочав у 1987 році виконуючим обов’язки народного судді у Кропивницького (тоді — Кіровограді). Довгий час він займав адміністративні посади заступника голови. Спочатку в Кіровському суді Кропивницького, потім у Київському апеляційному та у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ. Отже, Михайло Вільгушинський працює в суддівської вертикалі майже 30 років, а це приблизно весь період його кар’єри.

Екс-дружина судді Вильгушинская Тетяна Петрівна працює лікарем-фізіотерапевтом у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини», де зарплати більш ніж скромні. У 2010 році подружжя розлучилося.

25-річний син судді Вільгушинський Володимир Михайлович є аспірантом КНУ імені Тараса Шевченка і з 2015 року займається підприємницькою діяльністю в області права.

До речі, син судді входить в дуже цікаву організацію — Вища рада юристів України. Про існування такого «Вищої ради» ми вперше дізналися, коли проводили наше розслідування. Але якщо судити по сайту, то це дуже серйозна громадська організація. Тільки в її керівництво входять 18 (!) осіб. Володимир Михайлович є Першим заступником голови ВРЮУ. Всього у глави цієї поважної організації є два Перших заступника, 8 заступників і 5 радників. Насправді, це звичайна громадська організація, заснована в 2016 році, про діяльність якої навіть гугл практично нічого не знає.

Щодо сина кандидата у Верховний Суд цікавий інший факт. Нацполиция зареєструвала кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем працівниками Українського центру оцінювання якості освіти. Їх підозрюють у протиправному внесення змін в програмне забезпечення, завищення певним особам результатів ЗНО.

Нагадаємо, цей тест проходять випускники шкіл, за результатами якого університети складають рейтинги вступників. Правоохоронці встановили імена двох тисяч абітурієнтів, на користь яких нібито були незаконно здійснені маніпуляції. Це переважно діти керівників органів державної влади вищого рівня. За даними Громадської ради чесноти, серед осіб, які отримали незаконні переваги, є абітурієнт, ім’я і вік якого повністю збігається з даними сина Михайла Вільгушинського.

Матері судді вже 82 роки. Вона пенсіонерка і останнім місцем його роботи була посада кухаря в школі Заліщицького району Тернопільської області. Оскільки вона володіє будинком у с. Хмелева цього району, то найімовірніше, що там і проживає.

Ми проаналізували наявні в публічному доступі декларації Михайла Йосиповича за 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки. У цей період кандидат жив виключно на зарплату. Правда, в 2014 році їм додатково задекларовано 250 000 грн в графі «інші види доходів», а в 2017-му — 414 686 грн від продажу рухомого майна. Напевно, мова йде про продаж автомобіля Ford Mondeo, який суддя купив у 2014-му значно дешевше — за 282 575 грн.

Згідно майнової декларації Михайло Йосипович живе один. Перелік його майна — скромний. З 2003 року має у власності земельну ділянку в селі Воронков Київської області на 0.281 га. Там розміщений незавершений будинок на 96 кв. м, в якому Вільгушинський, за його поясненням, та живе.

Цікаво, що сусідом, а також співвласником трансформаторної підстанції, є колега Вільгушинського, який в 2017 році став переможцем на конкурсі у Верховний Суд, і тепер є суддею Касаційного кримінального суду — Микола Лагнюк. (Детальніше: Суддя Вищого спецсуду України Микола Лагнюк: з храмом в городі і прогалинами в декларації). Фото його будинку з власної каплицею вразило багатьох. На цих фото видно і сусідній будинок, який, очевидно, і є тим самим «недобудом», де проживає Вільгушинський.

До речі, як і Вільгушинський, Лагнюк не задекларував жодного автомобіля. На співбесіді Лагнюк стверджував, що їздить на роботу на маршрутці. Ми спеціально виїжджали на місце і прикинули, як би виглядала щоденна поїздка судді маршруткою. Тільки до зупинки громадського транспорту треба йти 25 хв. Ще близько 1,5 години їхати маршруткою, яка їздить не так часто. Малоймовірно, що це правда.

Крім будинку, у кандидата Вільгушинського є квартира у Києві площею 80 кв. м, яку він отримав ще в 1998 році.

Ось і все задеклароване майно самого судді. Зате більше майна у його колишньої дружини і сина. У 2007 році Тетяні Петрівні Київрада безкоштовно виділяє земельну ділянку 0,10 га під будівництво. Незабаром в її власності виявляється ще 0,10 га по сусідству.

А нещодавно екс-дружина судді купила велику квартиру на 130 кв. м у Києві. Мова йде про новобудову з видом на собор і Дніпро. На сайтах з продажу нерухомості просять $1500 за квадратний метр в цьому будинку. Отже, вартість житла могла досягати $200 тис. Звідки у Тетяни Вильгушинской такі кошти — невідомо.

Слід згадати і сина судді — Володимира Вільгушинського. Так от, в цьому ж будинку йому подарували квартиру на 75 кв. м. В мережі за таке житло просять $117 тис., або більше 3 мільйонів гривень. Подаруночок зовсім непоганий, особливо якщо до нього додається два паркомісця на 20 кв. м.

Місцем реєстрації підприємницької діяльності Володимира Вільгушинського вказана квартира р. в Києві на вул. Мишуги, 1/4. В реєстрі прав ця квартира не зареєстрована, тому невідомо, кому вона належить.

На додаток до квартир і паркоместам, у сина Володимира є і сім земельних ділянок у Хотянівці під Києвом. Чотири ділянки він сам придбав, а три — подаровані матір’ю судді.

В тему: Новопризначений член Вищої ради правосуддя Лариса Іванова: хрест на правосудді

Саме ці земельні ділянки зацікавили журналістів. У 2015 році «Наші гроші» виявили, що у матері і сина судді Вільгушинського у власності є 6 цінних земельних ділянок площею майже 82 сотки в с. Хотянівка під Києвом. Дві земельні ділянки вони отримали безкоштовно, а ще 4 ділянки, площею 62 сотки, придбали в 2012 і 2013 роках.

За даними журналістів, середня ринкова ціна сотки землі в цьому місці становила майже $2800. Тобто витрати пенсіонерки і студента повинні були скласти близько 170 000 доларів. Навіть якщо допустити, що ринкова вартість цих земельних ділянок знизилася в три рази, то 60 000 доларів також виглядають непідйомними для цих членів сім’ї судді.

Під час зйомки сюжету зазначені землі були огороджені і видно початок будівництва будинку.

На запити журналістів суддя відмовився що-небудь пояснювати, мовляв — звертайтеся до самим власникам землі. А в поясненнях, поданих Вищої кваліфікаційної комісії під час першого конкурсу у Верховний суд, суддя зазначив, що згідно з документами всі ці земельні ділянки придбані правомірно і за дуже невеликі кошти — 373 000 грн. Ключове тут — «згідно з документами». Це звичайна практика, коли за документами суддя і його родичі отримують цінне майно за смішними цінами.

Дуже цікава історія і з транспортними засобами сім’ї Вильгушинских. Згідно останньої декларації у судді відсутній який-небудь транспортний засіб. Як уже згадувалося, в 2014 році Михайло Йосипович придбав автомобіль Ford Mondeo, а в 2017-му він його продав. Інших автомобілів суддя ніколи не декларував.

Однак Громадська рада чесноти у своєму висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності вказав, що кандидат Вільгушинський в 2013 році не відобразив у декларації право користування автомобілем Lexus LS 460, а в період 2015-2016 років «забув» задекларувати права на Acura MDX і Toyota Camry.

ОСД помітила одну особливість — у двох із трьох автомобілів, якими вправі користуватися суддя, номерні знаки містили три дев’ятки. Така любов до «козирним» номерами характерна для наших чиновників.

Але ще цікавіше Вільгушинський пояснив, чому не задекларував права користування цими автомобілями. Згідно з письмовим поясненням, представлених Вищої кваліфікаційної комісії суддів, ці автомобілі належать його друзям, які лише іноді давали їх судді у користування. А завдяки автомобілю Toyota Camry ми довідалися зворушливу історію про справжню дружбу. Суддя пояснив, що його товариш, який живе в р. Запоріжжя, вписав його в технічний паспорт, щоб зробити йому сюрприз. Це суддю дуже здивувало, але він жодного разу не скористався цим сюрпризом, а тому і не декларував авто.

Син судді хоч і має аж два машиномісця у власності, однак згідно з даними реєстру теж поки не має жодного автомобіля. Правда, відомо, що в 2013 році він придбав Audi A6 2013 року випуску.

Відсутність автомобілів у власності не означає, що син судді користується громадським транспортом. В реєстрі судових рішень ми знайшли ряд рішень, що стосуються Вільгушинського Володимира Михайловича. З них дізнаємося, що особа з такими даними неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, у т. ч. за керування в стані алкогольного сп’яніння.

Правда, щодо алкогольного сп’яніння Дарницький суд якраз дуже прихильно поставився до порушника. Вільгушинський від проходження тесту на сп’яніння відмовився і стверджував, що за кермом був не він. Справу було направлено до суду 09.08.17, але розглядалася лише через 4,5 місяці, тобто після закінчення строку для притягнення до відповідальності. Суд відкинув протокол … бо поліцейські не відібрали пояснень у друзів Вільгушинського, які знаходилися з ним в авто. Постановою від 22 грудня 2017 року суд закрив провадження у зв’язку з відсутністю події правопорушення.

З цієї ж постанови випливає, що Вільгушинський-молодший користується автомобілем BMW.

Екс-дружина судді Тетяна Вильгушинская до 2018 року була власником автомобіля Toyota RAV4. До речі, в її номерному знаку також було три дев’ятки.

Під час першого конкурсу у Верховний суд Михайло Вільгушинський не увійшов у переможну тридцятку, зайнявши 35 місце.

В тему: Суддя з Хмельницького Альбіна Ковальчук: приховування корупційних доходів

На цьому конкурсі після здачі іспиту суддя займає першу позицію в рейтингу, що є серйозною заявкою на перемогу. Незважаючи на очевидні факти невідповідності стану сім’ї Вильгушинских їх доходів і пояснень, які більше схожі на новорічну казку, ніж на правду, Вища кваліфікаційна комісія суддів вже раз відкинула негативний висновок Громадської ради чесноти.

На цьому конкурсі в Комісії вже заявили, що не будуть брати до уваги факти з негативних висновків, які вже були відкинуті під час першого конкурсу. Тому Вільгушинський має великі шанси стати суддею Касаційного кримінального суду. Саме цей суд буде переглядати рішення Вищого антикорупційного суду і ставити остаточну крапку у всіх справах з ТОП-корупціонерів. І якщо в цей суд потрапить чергова партія дискредитованих кандидатів, то це буде свідчити про остаточний провал судової реформи. І про відновлення довіри до суду серед суспільства можна буде забути остаточно. Чи це і є метою Вищої кваліфікаційної комісії?!.

Джерело: PROSUD

Переклад: Аргумент

На тему:


Источник

Most Popular

To Top