Україною керують в режимі Жеку: відомий журналіст розповів про реформи Порошенко

1


















В інформаційній картині останніх днів минулого року і перших нового на тлі безперервного святкування томосу і обговорення Зеленського як-то зовсім загубився глава уряду.

І це, між іншим, не так для нього погано, з урахуванням розгортається тарифної історії, яка неминуче додасть гостроти відносини громадян і влади. Тільки за зростання цін на газ, який спричинив підвищення розцінок на гарячу воду та опалення, недоодержаними голосами відповість, і вже досить скоро, президент, навіть якщо комусь це здається несправедливим.

Про це йдеться в статті відомого журналіста Леоніда Швеця для «Слова і Справи».

Володимир Гройсман між тим спробував вибратися з інформаційного забуття, на першому ж засіданні Кабміну в 2019 році створивши якусь структуру з красивим, закличним назвою Стратегічний комітет. Саме слово «стратегія» зазвичай викликає трепет, а причетні – глибока повага: вони-то точно вище рутини, якій виснажені прості смертні, і дивляться далі завтрашнього дня.

До цього у нас було два органу з цим магічним епітетом: неформальна «стратегічна сімка-дев’ятка», в залежності від числа що беруть у ній участь, щось на зразок держради при президентові, і Стратегічна група радників з підтримки реформ, яку очолювали на пару Лєшек Бальцерович та Іван Міклош. До речі, радників зібрали воєдино навесні 2016 року, коли уряд очолив Гройсман, і це йому на допомогу залучили фахівців, у тому числі зі світовим ім’ям.

Зрозуміло, що в президентській структурі прем’єру за визначенням відведено не перше місце, зате тепер у нього є свій Стратегічний комітет, в якому він незаперечно головна особа. Завдання комітету: «формування політики та основ урядових рішень в контексті переходу України на трирічне бюджетне планування». Замах красивий. Мовляв, поки ви тут всі загрузли в конъюнктурщине – боротьбі за виборця з горизонтом у місяці, хтось же повинен подумати про майбутнє, і це буде Володимир Борисович, зберігач стабільності, мудрець і стратег. Справа хороша, тільки, як завжди, є багато «але».

По-перше, з цього рішення випливає, що про стратегії і довгостроковому плануванні в уряді реформаторів задумалися тільки зараз, в 2019 році, попередні роки якось обходилися, цілком вистачало тактичного чуття. Обходилися, до речі, і без послуг Стратегічної групи радників: відома історія, коли восени 2016 року Лєшек Бальцерович із засобів масової інформації дізнався про підняття урядом мінімальної зарплати вдвічі. На зібраній з цього приводу брифінгу польський реформатор зізнався: «Неприємний сюрприз був вчора. Я хочу сказати, що ні я, і ніхто з міжнародних організацій не знали про це, що буде збільшення на 100% мінімальної зарплати. Що ще важливіше-ми не мали можливості ознайомитися з калькуляцією, на яку спирається це рішення». Перед цим був подібний сюрприз, коли у радників ніхто не запитав думки щодо продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. На таке ставлення до себе Бальцерович відреагував відмовою продовжувати контракт з Україною, зараз групу очолює один Міклош. Не схоже, що його турбують частіше.

Виникає законне питання: а що це були за дивовижні реформи, про які нам розповідають, без стратегії?

По-друге, за словами прем’єра, в новий Стратегічний комітет увійдуть всі члени Кабінету. Виходить, Стратегічний комітет – це ніщо інше, як засідання того ж уряду, тільки з довгостроковим плануванням в порядку? А до чого тоді взагалі цей трюк? Відомо, що важливі рішення Володимир Гройсман приймає у вузькому колі наближених людей, а на спільних засіданнях Кабінету відбувається лише їх формальне твердження, дискусій начальство не любить. Виникає інше резонне питання: а які можливі реформи без дискусії?

І відразу третє питання: як можливі реформи, якщо не існує жодної команди реформаторів, однодумців, які в постійних суперечках між собою і з участю залучених фахівців та радників прокладають дорогу вперед, здійснюють ті самі якісні, незворотні зміни в ближній, середньостроковій і довгостроковій перспективі? Ви можете назвати того або тих, хто уособлює українські реформи, їх мозок? Тому і не можете, що назвати нікого.

Відповідь на всі питання одна: та немає ніяких реформ, Україна керується в режимі Жеку, коли всі зусилля йдуть на підтримання інфраструктури в сяком-такому порядку, не більше. Безумовно, це теж досить непроста справа в нашому занедбаному господарстві, і тут Володимир Гройсман краще багатьох інших. І яка стратегія в Жеку, побійтеся бога. А для більшого потрібні люди іншого масштабу.

«>

12.01.2019
09:41
Источник