Валід Арфуш: як ліванський злодій піднявся на українських грудях. ЧАСТИНА 1

0


















Валід Арфуш: як ліванський злодій піднявся на українських грудях. ЧАСТИНА 1

06.11.2018

Валід Арфуш

В той час, як мільйони українців покидають батьківщину в пошуках кращого життя, сама Україна стає Клондайком для всіляких пройдисвітів з інших країн. Вони стають тут відомими журналістами, заможними бізнесменами, навіть депутатами та міністрами, але чомусь приносять більше шкоди, ніж користі. Ось і Валід Арфуш, незважаючи на свій удаваний позитивний імідж, який він ретельно оберігає і плекає, замішаний у багатьох скандальних історій: фінансовому шахрайстві, банальній крадіжці і навіть торгівлі «живим товаром».

Гості з Півдня

Саме цікаве в біографії братів Арфуш те, що багато українських ЗМІ упродовж багатьох років примудрялися плутати Лівію з Ліваном. І це не дивно, адже вони народилися в Тріполі — от тільки не в столиці Лівії (Північна Африка), а в однойменному місті на півночі Лівану (Близький Схід). Ось чому в одних матеріалах братів називали вихідцями з Лівану, а в інших з Лівії. Велику роль у цій плутанині зіграли їх близькі стосунки з родиною Каддафі. У свою чергу, це стало приводом для байки про те, що батько братів нібито займав високе становище при дворі нині покійного ліванського диктатора – і, мовляв, дав їм грошей на початковий капітал. Насправді це далеко не так.

 

Валід (ліворуч) і Омар Арфуш (праворуч) з Муаммаром Каддафі (в центрі)

Афуш (Харфуш) Валід Мухаммед Аднан народився 10 квітня 1971 року в ліванському місті Тріполі, на два роки пізніше від свого старшого брата Омара (нар. 20 квітня 1969), майже аристократичної, але збіднілої сім’ї викладачів. Їх мама Нажва Ель-Наж працювала вчителем, а потім директором школи, а батько Аднан Харфуш, професор арабської мови і літератури, давав уроки співробітникам французького посольства. За інформацією SKELET-info, Аднан Харфуш був членом чи партії «Баас», то навіть комуністом, і мав деякі зв’язки з представниками СРСР (у тому числі співробітниками ГРУ). Завдяки цьому не такий вже багатий і впливовий професор літератури зміг відправити свого старшого сина Омара на навчання в СРСР – це було безкоштовно, на відміну від навчання в Європі. Щоправда, єдине, в чому зростав Омар, це в грі на піаніно. От батько і домовився прилаштувати його в московську консерваторію. Однак через кілька місяців Омара звідти вигнали, і він якимось дивом прилаштувався в Дніпропетровське музичне училище імені Глінки (яке закінчив у 1993 році).

Отримавши кімнату в гуртожитку, Омар тут же покликав до себе свого молодшого брата Валіда – це було в 1990 році. За іншою інформацією, Валіда відправив до нього батько – не бажав, щоб синів «забрили» в армію, і вони згинули в нескінченній лівійській війні. Так що жити в кімнаті на кілька людей у Дніпропетровські їм було, як мінімум, безпечніше, ніж удома в Тріполі. До того ж в 1991-му Валід вступив на факультет журналістики Дніпропетровського університету – який він так і не закінчив. Ось так вони і пустили коріння в Україні, незабаром оголосила незалежність, і асимілювалися як Валід і Омар Арфуш. В російській мові літера «х» у ряді арабських і іудейських імен забирається (так як і Ханна – Анна), а от по-українськи їх прізвище буде Гарфуш, однак україномовні ЗМІ все одно пишуть її в російському варіанті (Арфуш).

Таким чином, численні чутки про абсолютну нездатність братів до праці і наук, є не такими вже й чутками. Куди ж було податися таким «оболтусам»? І вони зайнялися бізнесом – на дворі був початок 90-х, і в Україні всі кинулися продавати і купувати. Однак і тут брати Арфуш зуміли «відзначитися».

Валід Аршуф якось запевняв журналістів, що починав з продажу касет із записами популярних музичних груп, які він сам робив на двухкассетном магнітофоні. Ось тільки це всього лише вільний переказ байки «продав яблуко, купив два, помив і продав…», яка має маловідоме продовження «…а потім я отримав спадщину». У випадку з братами Арфуш, їх реальними «яблуками» була посередницька і практично шахрайська контора, яка займалася влаштуванням іноземних студентів (своїх земляків) у вузи Дніпропетровська. Фактично брати брали з них гроші тільки за те, щоб довести до дверей інститутів і показати, куди здавати документи, а також допомагали (не безкоштовно) зняти житло в Дніпропетровську. Ну а їх «спадщиною» стали корисні зв’язки батька (той на початку 90-х, втративши заступництво з боку розваленого СРСР, з допомогою своїх знайомих дипломатів перебрався жити до Франції) плюс їхні власні знайомства, помножені на невтомну спрагу «легких грошей» і красивого життя за чужий рахунок.

Кому віщало радіо «Супер-Нова»?

А почалося все з того, що енергійний студент факультету журналістики Валід Арфуш, не надто досягаючи успіху в навчанні, зумів домовитися про свою «стажування» на одному з місцевих телеканалів Дніпропетровська. Також, через свого батька, він отримав посаду позаштатного кореспондента французької ТРК «Radio France International» (RFI). Хоча французам не було справи до життя Дніпропетровська, а Валід так і не створив для нього жодного репортажу, імідж «журналіста RFI» відкривав для нього багато дверей і допомагав заводити потрібні знайомства.

Одним з таких знайомих став якийсь Ляпен Дуглас Френк – принаймні, ЗМІ називали його саме так. Нібито підприємець із Франції, за іншими відомостями – шахрай з колишнього СРСР, що мав французький паспорт на це ім’я. Саме він вклав гроші в практично безнадійне підприємство Валіда Арфуша ТОВ «United group» (ЄДРПОУ 22929653), яке той відкрив у 1994-му разом з братом і своєю першою дружиною Наталею Дементьєвої. І він же наполіг на переїзді Арфуша до Києва (де потім і перереєстрували підприємство). Подальша доля загадкового Ляпена Дугласа Френка невідома, а ось Валід Арфуш з переїздом до столиці розгорнув з його допомогою грошей бурхливу діяльність у сфері реклами, а головне, відкрив FM-радіостанцію «Super Nova» (ЄДРПОУ 23506216), зареєстрована як українсько-ліванське підприємство (для отримання пільг).

Саме на «Супер-Нова» піднявся і зробив собі всеукраїнську популярність Валід Арфуш. Тут його талант базіку і тусовщика був використаний за призначенням, але головним чином розкрутці «Супер-Нова» допомогла початкова спрямованість бізнесу Арфуша – радіо просто кишіло рекламою, у тому числі іноземних компаній. Для залучення аудиторії в ефір ставили все: популярну музику, виступи опозиційних політиків, репортажі з виставок та фестивалів. При цьому інформовані джерела відзначали, що і радіо «Супер-Нова», та інші підприємства Арфуша (журнал «Супер», ТОВ «Юнайтед Телеком», ПП «Автосервіс-Плюс», «Разборн-Радіо») протягом багатьох років декларували нульову прибуток або взагалі збитки. Посвячені в ці схеми розуміють, що в даному випадку вся прибуток просто уводилась від податків через різні фірми-прокладки. Сам же Валід Арфуш задекларував за період 1998-2005 р. р. всього 12 тисяч гривень доходів і сплатив з них 2,4 тисячі гривень податків. Невже він дійсно жив на 114 гривень на місяць? Мабуть, однією «Мівіною» харчувався!

Валіду Арфушу в нагоді і його співпрацю з RFI: він розпочав ретранслювати його інформаційні блоки на французькою та арабською мовами – хоча і незрозуміло, для кого? Схоже, що це була ще одна афера сімейки Арфуш: їх глава сімейства домовився про співпрацю «Супер-Нова» з посольством і культурним центром Франції в Україні, через які і оплачувалася ця трансляція «французького світу» в Україні. Але недовго — незабаром французи зрозуміли, що їх в Україні ніхто не слухає. А «Супер-Нова», в підсумку, переключилася на пропаганду «русского мира», і це супроводжувалося ще однією скандальною історією.

У 1999-му році на радіо «Супер-Нова» здійснив рейдерське наскок його головний конкурент Євген Рибчинський, власник таких відомих радіостанцій, як «Наше Радіо» та Радіо «ностальгія». Якраз тоді у братів Арфуш були проблеми зі своїми компаньйонами і бізнес-партнерами, так що Валіду довелося піти на поступки і Рибчинський став керуючим «Супер-Нова». Всі розуміли, що наступним кроком буде поглинання підприємства. Однак Валід Арфуш покликав на допомогу Вадима Рабиновича, який тоді повернувся в Україну після опали і «ізраїльської еміграції», і почав збирати власну медіа-імперію «Media International Group (MIG). Арфуш розповів Рабиновичу за чашкою кави свій варіант угоди: Вадим Зіновійович стає «дахом», і вони роблять спільний медіа-проект, в якому Валід Арфуш залишається керівником і топ-ведучим радіостанції.

Рибчинський відступив, а Рабинович загорівся ідеєю приєднання «Супер-Нова» до своєї MIG, з трансформацією радіостанції в проект «1+1 Радіо». Арфуш навіть вирішив продати Рабиновичу свій пакет акцій «Супер-Нова», ось тільки він був не єдиним і не основною його власником. Тому з цією угодою сталося щось незрозуміле, дивне: Валід Арфуш отримав за свої акції 200 000 доларів, Рабинович став співвласником «Супер-Нова», але через деякий час ця операція через суд була визнана недійсною. Але кинули при цьому зовсім не Рабиновича — судячи з того, що брати Арфуш досі зберігають з ним дружні стосунки, а подробиці цієї історії боку навідріз відмовляються розголошувати. За інформацією джерел SKELET-info, що залишився невідомим колишній співвласник «Супер-Нова» (можливо, Ляпен Дуглас Френк, можливо, той, кому він продав свій пакет акцій) не погодився з тим, що радіостанція відійде Рабиновичу і не захотів поступатися йому свою частку. Тоді і Рабинович відмовився від затії поглинання «Супер-Нова» та угоду розірвали через суд. Після чого Валід Арфуш продав свої акції вже іншим людям, залишивши собі 1% як частку продюсера.

Новим власником «United group», що володіє радіо «Супер-Нова», стало ТОВ «Альфа», яке належить Андрію Вікторову і Володимиру Прощенко. Цікаво, що Прощенко володіє в Одесі кінотеатрами «Москва» і «Батьківщина», а також радіокомпаніями у Дніпропетровській та Миколаївській областях. Андрій Вікторів – його компаньйон, власник радіостанції «Просто радіо», «Просто рок» «Народного радіо». При цьому за обома стоїть Андрій Вознюк – одеський олігарх, який влітку 2014 року висловлювався про те, що чекає приходу в Одесу «визволителів з російського світу».

Таким чином, коли у Валіда Арфуша не склалося передати свою радіостанцію в розпорядження Рабиновича, для його особистого політичного піару, він продав свої акції пропагандистів «русского мира». Випадковість? Так, якщо б це було один раз. Однак минуло кілька років, і ось вже його брат Омар Арфуш, трудився «політологом», піарить у Франції імідж самого Путіна і «знімає напруженість навколо Росії», а їх друг і колишній компаньйон Рабинович вливається в ряди проросійських кандидатів у президенти. Чи Не занадто багато «збігів» ?!

«Міс Братва»

У 1997 році в Києві проводився міжнародний конкурс «Міс Європа». І без того досить скандальний, в Україні 90-х він виявився абсолютно брудним, оскільки місцева «аристократія» розглядала конкурсанток виключно як дорогих повій – і відповідно до неї ставилася. Замість обіцяного «світського балу» у київському нічному клубі «Червоне і чорне» дівчат чекав страшний шок. Що не дивно, враховуючи, що цей клуб був відомий як улюблене місце розваг столичної «братви». Більш того, «авторитети» серед ночі послали своїх людей в санаторій в Пущі Озерній, де розміщувалися учасниці конкурсу, щоб «запросити» їх у свою компанію. Багато іноземки в жаху баррикадировались у своїх номерах і відчайдушно дзвонили в рідні посольства – оскільки київська міліція до їх сигналами виявилася глухою.

Брати Арфуші потім як могли відмазували «братву», перевівши всі стрілки на суддю конкурсу та працівників клубу, надаючи інциденту видимість невеликого непорозуміння. А адже вони були медіа-продюсерами конкурсу, отримавши цей поспіль після того, як між європейськими організаторами конкурсу та головою комітету «Міс Україна» Сергієм Матяшем стався конфлікт. За інформацією джерел SKELET-info, братів вибрали не просто — у них було дуже багато лобістів як в Києві (у тому числі в столичних ОЗУ), так і в Європі (там намагалися французькі знайомі Арфуша-батька). Враховуючи, що ці конкурси давали вихід на самих багатих і знаменитих людей світу (конкурси «Міс Всесвіт» судив Дональд Трамп), цінність цього щасливого квитка для братів можна тільки уявити. І вони використали свій шанс – правда, «заїхали» не туди, куди слід було б.

Сергій Варіс, для SKELET-info

ПРОДОВЖЕННЯ СЛІДУЄ…

Валід Арфуш: як ліванський злодій піднявся на українських грудях. ЧАСТИНА 1 оновлено: Листопад 6, 2018 автором: creator
Источник